Логотип Портала Удачи
Вход на сайт
Логин
Пароль
Зарегистрироваться
Напомнить пароль
Мы в соц. сетях
Актуальный опрос
Пользуетесь ли вы услугами психолога?
нет, но допускаю возможность
49,5% (101 чел)
нет, и никогда не буду
37,7% (77 чел)
да, пробовала
7,8% (16 чел)
да, участвую в разных группах
3,9% (8 чел)
да, регулярно (прохожу терапию)
1% (2 чел)
всего проголосовало 204 чел
Все опросы | Добавь свой опрос

Другие опросы:
- Что Вы делаете с ненужными вещами?
- Какую пору года вы любите больше всего?
- ЧМ 2014 по футболу выиграет
Календарь акций
« Май 2019
ПнВтСрЧтПтСбВс
    01 02 03 04 05
06 07 08 09 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31    
Кто дома

Посетителей за последние 5 мин: 2299
гостей: 2299

Реклама
Сделать стартовой Правила и соглашения Контакты
Блоги » grim-if » Блог » Дружба та вчинки

"Щоб не відчувати себе самотніми, чоловік і дружина придбали цуценя німецької вівчарки. Вони любили його і піклувалися про нього, як про власного сина. Щеня виросло і перетворилося на великого, красивого, розумного пса, який не раз рятував хазяйське майно від злодіїв, був вірним, відданим, любив і захищав своїх господарів.

 

Через сім років після того, як подружжя взяли собаку, у них народилась довгоочікувана дитина. Чоловік з дружиною були щасливі, малюк займав майже весь їхній час, а псу не діставалося майже ні краплі уваги. Собака відчула себе непотрібною і стала ревнувати дитини до господарів. Якось батьки залишили сплячого сина в будинку, а самі на терасі займалися приготуваннями до барбекю. Коли вони пішли провідати дитину, з дитячої вийшов пес. Його паща була скривавленою, і він  виляв хвостом.

 

Батько дитини припустив найгірше, схопив зброю і тут же вбив собаку. Потім вбіг в дитячу і на підлозі, біля колиски сина, побачив величезну обезголовлену змію.

 

«Я вбив свого вірного пса!» - сказав чоловік, стримуючи сльози".

 

 

Як часто ми несправедливо судимо про людей? Найгірше, що ми робимо це не замислюючись, навіть не дізнавшись причин, за якими вони вчинили так чи інакше. Нам все одно, про що вони думали і що відчували, нас це не хвилює. І ми не допускаємо думки, що пізніше, можливо, пошкодуємо про свої поспішності. Тож давайте наступного разу, засудивши когось, згадаємо цю притчу про вірного пса.

grim-if / 18.03.2012 20:34

Просмотров: 4163

Добавить в закладки

Отправить другу

Оставить комментарий

Зарегистрируйся, чтобы оставлять комментарии. Авторизуйся, если у тебя уже есть аккаунт.

Слать мне уведомления о новых комментариях

сменить картинку

Введите код, указанный на картинке.
Регистр не учитывается.